ВИХОВУЄМО ПАТРІОТА!

 " З Днем Незалежності рідна                                           Україна!"


Великдень. Світле воскресіння!

           Слово «Великдень», - пише святий Амвросій Медіоланський, - означає «прехожденіє». Названий же так це свято, торжественнейший з свят, у старозавітній Церкві - спогад виходу Ізраїлевих синів з Єгипту і разом з тим позбавлення їх від рабства, а в новозавітної Церкви - в ознаменування того, що Сам Син Божий, через Воскресіння з мертвих, перейшов до Отця з цього світу Небесного, від землі на Небо, звільнивши нас від вічної смерті і рабства ворогові, дарувавши нам «владу бути дітьми Божими» 



               Століттями улюбленою пасхальною грою  було катання яєць. Влаштовували цю гру так: встановлювали дерев'яний або картонний «каток» і навколо нього звільняли рівне місце, на якому розкладали фарбовані яйця, іграшки, нехитрі сувеніри. Грають діти підходили по черзі до «катка» і котили кожен своє яйце. Виграшем ставав той предмет, якого яєчко торкнулося.

1. Хлопці розкладають на столі принесені яйця і накривають їх шапками. На столі лежать так само шапки під якими нічого немає. Потім шапки водять по столу. Один з учасників гри у цей час знаходиться в іншій кімнаті. Його звуть і питають: "Де коки літаєш?" Ведучий і, якщо там є крашанки, забирає їх собі. Гра продовжується до тих пір, поки всі крашанки не розберуть. Хто більш вдалими, у того більше всіх яєць

2. Катання яєць. Влаштовували цю гру так: встановлювали дерев'яний або картонний "каток" і навколо нього звільняли рівне місце, на якому розкладали фарбовані яйця, іграшки, нехитрі сувеніри. Грають діти підходили по черзі до "катка" і котили кожен своє яйце. Виграшем ставав той предмет, якого яєчко торкнулося.

3. Збиралися на Великдень діти дуже любили шукати яйця в квартирі або в саду. Хто-небудь із старших заздалегідь ховав картонні, паперові або пластикові яєчка з сюрпризами. Щоб отримати сюрприз, треба було відшукати яйце. Якщо дітей було багато, вони ділилися на "команди", і кожна команда намагалася виграти, знайшовши якомога більше яєць у відведений для цього час.

4. Змагаються, чиє яйце довше крутиться. По команді діти одночасно розкручують свої писанки. Чиє яйце довше крутиться, той і переможець, він забирає яйце переможеного.

5. Гравці сідають біля стін кімнати один проти одного і катають крашанки. Крашанки стикаються. Чиє яйце розбивається, той віддає її супернику.

6. Крашанки катаються з гірки. Чиє яйце далі покотиться, той і переможець. Він забирає крашанки інших.

7. Бій крашанками. Грають вигукують: "Раз, два, три! Моє яйце, окрепни! До бою готовий!" Гравці б'ють крашанками будь-якою стороною, зазвичай гострою. Чиє яйце разобъется, або дасть тріщину, той програв.

Вказівки до проведення: в ці ігри можна грати скрізь. Чим старше діти, тим більш складні варіанти їм можна пропонувати. Можна грати удвох, проте з великою кількістю вони проходять цікавіше.

Серед улюблених весняних забав в давнину і сьогодні - ігри, змагання (з прыгалкой, з камінчиками, з м'ячем), ігри - хованки, ігри - загадки, ігри - ловишки, хороводні ігри з вибором.

 Конкурс на саме незвичайне, красиве яйце.

Запропонуйте дітям зварені, видуті яйця, або яйця з пластмаси, харчові і неорганічні барвники, листя та травинки, наклейки, тобто все те, що (як вам здається) допоможе дітям у виконанні їхніх творчих задумів. Нехай в цей день діти подарують своє яйце, кому захочуть, і скажуть слова "Христос воскрес". Тим самим вони засвоять один з великодніх обрядів.

2) У давнину чоловіки, дівчата та хлопці розважалися як могли з фарбованими яйцями. Дві людини беруть по одному яйцю і вдаряють гострими кінцями. У кого розіб'ється - той програв, а виграв отримує очко. З усіх пар хто виявиться переможцем? Альтернативою ударів яєць є катання їх по жолобках з нахилом. Принцип гри той же.

3) "Пошук пасхальних яєць".

Приховайте яйця в одній з кімнат будинку або у дворі. Розділіть дітей на 2 команди. Шукати яйця допоможуть дітям записки, в яких ви вказуєте (иносказанием) місце, де заховано таке яйце. Всього команді потрібно набрати, наприклад, 4 яйця. Значить має бути 4 записки-підказки, кожна з яких проявляється знову з знайденим яйцем. Яка з команд виявиться сообразительнее і швидше?

4) Естафета "Пасхальний стіл".

Беруть участь 2 команди. Залежно від кількості учасників визначте і придумайте етапи естафети. Наприклад.

1-й етап

Перший учасник добігає до столу (видалення 5-6 метрів). Йому необхідно очистити яйце, зварене на великдень і забарвлене, з'їсти його (поставте сіль, теплий чай, щоб можна було запити), шкаралупу скласти в сірникову коробку, закрити його і повернутися з ним назад.

2-й етап

Другий учасник, добігши до столу, повинен акуратно порізати паска, укласти його на тарілці шматочками.

3 етап

Третій учасник готує пасху із запропонованого набору продуктів: сиру, масла, родзинок, вершків.

4 етап

Четвертого учасника даються ложка яйце. Він повинен підкотити до "Великоднього столу" з паперової доріжці ложкою яйце. А п'ятий учасник повинен підкотити яйце носом.. Ви можете продовжити кількість етапів естафети самі.

Після конкурсів запросіть дітей до святкового столу, не забудьте крім пасхальних страв приготувати малюкам солодощі. А після легкої закуски можна запропонувати дітям дуже популярну в Росії свого часу гру в камінці. (Ця гра не так рухлива, але дуже захоплююча і корисна, виховує увагу, винахідливість, розвиває спритність рук і пальців). Для гри діти з допомогою особливого жереба вирішують, кому за ким кидати камінці: гравці беруть 5 камінців, злегка підкидають їх угору, повертають руки долонями вниз і намагаються їх зловити на тильну сторону руки. У кого на руці виявиться більше камінчиків, той і починає гру. Потім учасники сідають у коло біля столу, у кожного свої камінці. Місце, де проходить гра, називається законом. Чергу гравців встановлюється по колу.


           Однією зі славних і яскравих сторінок історії Херсонщини є історична доля вітрильника «Товариш», який став символом міста Херсона. Зважаючи на те, що місто Херсон є містом корабелів та моряків, у якому діє потужний навчальний заклад – Херсонська морська академія, інтерес небайдужих людей до морської тематики залишається високим.






Фільми за участі «Товариша»


Перший фільм, у якому було задіяно для зйомок «Товариш» ­– «Максимка»(за мотивами оповідань К. Станюковича).



Улітку 1951 р. на борт вітрильника був узятий незвичайний для нього вантаж – кінокамери, різний знімальний реквізит. Творча група київської кіностудії взялася за створення кінострічки про благородність і відвагу радянських моряків. «Товариш» правив за корвет «Богатир» – основне місце подій у стрічці. Тодішні курсанти, які проходили практику на вітрильнику, мали змогу познайомитися з такими відомими артистами, як М. Крючков, Б. Андрєєв та ін.


Найперший кольоровий фільм з «Товаришем» – «Товариш виходить у море», знятий у 1955 р. Це також перший документальний фільм про вітрильник. Так як фільм знімали у стиснуті строки, там не було жодного професійного актора. Команда «Товариша» усіма силами допомагала знімальній групі.

Улітку 1960 р. на «Товариші» знімався фільм «Біля мису бур». У ньому за сценарієм повинен був грати бурий ведмідь. Мисливці в Архангельську вбили ведмедицю, а одного із двох її дитинчат віддали до Одеської кіностудії. Саме це ведмежатко і знялося у фільмі.

Також у 1960 р. на борту «Товариша» знімали фільм «Сильніше буревію». У ньому барку дісталася роль «Альбатросу».

У 1960-1961 р. вітрильник знімавли у фільмі «Багряні вітрила», але не в головній ролі.

«Товаришу» судилася роль кораблю,  на якому капітан Грей став «морським вовком». Після цього на барку знімали ще 2 фільми за мотивами творів Александра Гріна – спочатку «Блискучий світ», а потім «Колонія Ланфієр».


У середині 70-х на Одеській кіностудії був створений найбільш достовірний (хоча й художній) кінофільм про «Товариш» – «Вітер «Надії»». Постановником картини був С. С. Говорухін, а за кадром звучали пісні В. С. Висоцького. Оператор знімав майстерно, навіть перебуваючи на реях у штормовий вітер! Екран буквально «дихав» кораблем і морем. Вигаданою стала хіба що назва – «Надія», виведене на носі.

Блискуче виглядали останні кадри телефільму М. А. Захарова «Будинок, що побудував Свіфт»: А. Г. Абдулов сам допливає до «Товариша» і буквально піднімається на його борт. «Свіфта» зняли в 1982-ому, а на блакитні екрани випустили через 5 років.

У 1984 році на борту барку знімали фільм про відомого вченого Миколу Миклухо-Маклая «Берег його життя». Вітрильник виступив у ролі «Вітязя» – судна, на якому вченого доставили до папуасів.

Останній фільм про курсантів-херсонців з'явився в ті ж роки: «Дівчина й море» (студія «Укртелефільм»). Крім сцен на барку, стрічка примітна тим, що одну з ролей там зіграв Андрій Данилко, зірка сучасного шоу-бізнесу.

Загалом на борту «Товариша» було знято більше, ніж 40 кінофільмів як вітчизняного, так і зарубіжного виробництва. Таким чином, вітрильник «Товариш» зіграв свою видатну роль у кіномистецтві.


ПАМ’ЯТНІ ДАТИ І ЮВІЛЕЇ 2015 РОКУ

 

 Цього року на державному рівні відзначатимуться такі пам’ятні дати і ювілеї:

 I. Відомих подій в Україні:

 1000 років з часу заснування міста Борисполя Київської області (1015);

 600 років з часу першої писемної згадки про місто Одесу (1415);

 600 років з часу надання місту Рогатину Івано-Франківської області Магдебурзького права (1415);

 475 років з часу першої писемної згадки про місто Тернопіль (1540);

 400 років з дня заснування Київського Богоявленського братства і школи при ньому (15.10.1615), яка згодом перетворилася на колегію (1632) та Києво-Могилянську академію (1701);

 390 років з дня укладення першого в історії військово-політичного союзу між Запорізькою Січчю та Кримським ханством - Базавлуцької угоди (03.01.1625);

 350 років з дня проголошення гетьманом України Петра Дорошенка - одного з найвидатніших борців за незалежність та цілісність українських земель (28.08.1665);

 175 років з часу виходу в світ першої поетичної збірки Тараса Шевченка "Кобзар" (1840);

 150 років з часу заснування Полтавського товариства сільського господарства (1865);

 150 років з дня заснування Одеського національного університету імені І. Мечникова (13.05.1865);

 150 років з часу заснування Острозького Кирило-Мефодіївського православного церковного братства та братської бібліотеки (07.1865);

 125 років з дня заснування Русько-української радикальної партії - першої української політичної партії (04.10.1890);

 100 років з часу боїв за гору Маківка між підрозділами Українських січових стрільців та російською армією (29.04-04.05.1915);

 90 років з дня заснування Спілки української молоді (СУМ) (16.06.1925);

 85 років з дня початку масових антирадянських повстань та виступів в Українській СРР (15.02.1930);

 75 років з часу заснування Рівненського учительського інституту (нині - Рівненський державний гуманітарний університет) (1940);

 75 років з дня заснування Станіславського учительського інституту (нині - Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника) (01.03.1940);

 70 років з дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (08-09.05.1945);

 25 років з дня відновлення українського парламентаризму - перших порівняно демократичних виборів до Верховної Ради Української РСР (04.03.1990);

 25 років з дня проголошення Декларації про державний суверенітет України (16.07.1990);

 25 років з дня початку Студентської революції на граніті (02.10.1990).

 II. Видатних особистостей:

 960 років з дня народження Нестора Літописця (1055-1113), історика і літератора;

 420 років з дня народження Богдана Хмельницького (1595-1657), гетьмана України, творця Української держави, полководця;

 250 років з дня народження Василя Полетики (1765-1845), історика, громадського діяча;

 3 січня - 120 років з дня народження Бориса Лятошинського (1895-1968), композитора, диригента, педагога, музично-громадського діяча;

 8 січня - 80 років з дня народження Василя Симоненка (1935-1963), поета, письменника, журналіста;

 15 січня - 200 років з дня народження Василя Подолинського (1815-1876), громадсько-політичного діяча, публіциста;

 20 січня - 150 років з дня народження Михайла Туган-Барановського (1865-1919), економіста, державного діяча, члена Центральної Ради;

 27 січня - 100 років з дня народження Якова Гніздовського (1915-1985), художника, кераміста та мистецтвознавця;

 28 січня - 90 років з дня народження Леоніда Молодожанина (псевдонім - Лео Мол) (1915-2009), скульптора, живописця;

 2 лютого - 170 років з дня народження Івана Пулюя (1845-1918), фізика, електротехніка, винахідника, громадського діяча;

 11 лютого - 120 років з дня народження Петра Дяченка (1895-1965), військового діяча, полковника, командира полку "Чорних запорожців" Армії УНР;

 20 лютого - 130 років з дня народження Дмитра Абриньби (1885-1918), військового діяча, командира Гайдамацького куреня Армії УНР;

 20 лютого - 110 років з дня народження Уласа Самчука (1905-1987), письменника, драматурга;

 21 лютого - 100 років з дня народження Євгена Ліфшиця (1915-1985), фізика-теоретика;

 25 лютого - 110 років з дня народження Павла Вірського (1905-1975), балетмейстера і хореографа;

 13 березня - 130 років з дня народження Ольгерда Бочковського (1885-1939), політолога і етнолога, політичного діяча;

 19 березня - 120 років з дня народження Максима Рильського (1895-1964), поета, перекладача, літературознавця, громадського діяча;

 21 березня - 145 років з дня народження Олександра Лотоцького (1870-1939), громадсько-політичного і державного діяча, вченого, педагога, публіциста;

 4 квітня - 100 років з дня народження Миколи Лемика (1915-1941), політичного діяча;

 7 травня - 160 років з дня народження Миколи Кащенка (1855-1935), біолога, ембріолога, селекціонера;

 15 травня - 170 років з дня народження Іллі Мечникова (1845-1916), імунолога та мікробіолога;

 16 травня - 120 років з дня народження Тодося Осьмачки (1895-1962), письменника, перекладача;

 27 травня - 100 років з дня народження Олександра Гіталова (1915-1994), державного і громадського діяча, хлібороба;

5 червня - 90 років з дня народження Миколи Плав’юка (1925-2012), політичного і громадського діяча, останнього Президента УНР в екзилі;

 12 липня - 100 років з дня народження Петра Тронька (1915-2011), історика, організатора музейної та краєзнавчої справи, громадського діяча;

 15 липня - 1000 років з дня смерті Великого Князя Київського Володимира Святославовича (962-1015), хрестителя Київської Русі;

 16 липня - 130 років з дня народження Володимира Сальського (1885-1940), військового діяча, генерала-хорунжого Армії УНР;

 28 серпня - 250 років з дня народження Тадеуша Чацького (1765-1813), польського освітнього діяча, дослідника історії України, засновника Кременецького ліцею;

 29 серпня - 140 років з дня народження Лонгина Цегельського (1875-1950), громадсько-політичного діяча, дипломата, адвоката, журналіста, видавця;

 7 вересня - 140 років з дня народження Олександра Мурашка (1875-1919), живописця, педагога, громадського діяча;

 10 вересня - 130 років з дня народження Олександра Палладіна (1885-1972), біохіміка, громадсько-політичного діяча, педагога;

 12 вересня - 140 років з дня народження Олександра Кошиця (1875-1944), хорового диригента, композитора і етнографа;

 22 вересня - 180 років з дня народження Олександра Потебні (1835-1891), мовознавця, літературознавця, фольклориста, філософа, педагога;

 29 вересня - 170 років з дня народження Івана Карпенка-Карого (справж. - Тобілевич) (1845-1907), письменника, драматурга, актора, режисера;

 25 жовтня - 95 років з дня народження Султана Амет-Хана (1920-1971), військового льотчика, випробувача, двічі Героя Радянського Союзу;

 26 жовтня - 130 років з дня народження Андрія Ніковського (1885-1942), громадсько-політичного діяча, члена Центральної Ради, літературознавця, мовознавця, журналіста;

 28 жовтня - 120 років з дня народження Майка Йогансена (1895-1937), письменника, перекладача, журналіста, критика;

 6 листопада - 160 років з дня народження Дмитра Яворницького (1855-1940), історика, археолога, етнографа, письменника;

 26 листопада - 110 років з дня народження Ніла Хасевича (1905-1952), художника, політичного діяча та підпільника;

 3 грудня - 140 років з дня народження Олександра Греківа (1875-1959), військового діяча, генерала-хорунжого Армії УНР, командувача Української галицької армії;

 25 грудня - 120 років з дня народження Григорія Верьовки (1895-1964), композитора, хорового диригента і педагога.

III. Відомих подій світової історії:

 15 червня - 800 років з дня затвердження Великої хартії вольностей (Magna Carta) (1215), першого правового акта, в якому закладено основи концепції прав людини;

 1 серпня - 40 років з дня підписання Гельсінського акта - Заключного акта Наради з безпеки і співробітництва в Європі (1975), день утворення ОБСЄ;

 25 серпня - 95 років з дня завершення Варшавської битви (1920), де польські та українські війська здобули перемогу над військами Червоної армії;

 2 вересня - 70 років з дня завершення Другої світової війни (1945).